Файне село Иза

Ой у горах у Карпатах незвичайне є село. Здавна славу, щоб ви знали, Це село собi сплело. Як сплело? Отак сплело! Незвичайне це село! Тут вiд дiда до онука з роду в рiд iде наука: як з вербових гiлочок скласти кошик-грибничок. От село! Давним-давно зветься Iзою воно. I не тiльки у Карпатах знають кошики майстрiв, лине слава i за морем про Iзянських лозарiв. От лоза! Оце лоза. Iза лози нарiза!  Ми були в селi отому, I знайомий наш, Iван, запросивши нас додому, посадив нас на диван. От Iван! Оце Iван! Був з лози отой диван! Із лози i стіл, i крісло, скринька, ваза i стілець! На діва ці надивившись, ми сказали під кінець: – Захотіло б це село – ложку навіть бі сплело!